Ukr/proverbs

порожня діжка гучить, а повна мовчить на безриб'ї і рак риба де чорт не зможе, туди бабу пошле шукайте і знайдете папір усе терпить папір усе зносить хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри баба з воза, коням легше біда ніколи сама не ходить одна ластівка не робить весни піп своє, а чорт своє вилізло шило з мішка грудень землю грудить і вуха рве зима від сонця тікає, але літо з'їдає зима спитає, де літо гуляє осінь збирає, а зима з'їдає і коза верещить, як мороз тріщить як зазиміє, то й жаба заніміє лютий лютує, бо весну чує лютий лютує, та весні дорогу готує питає лютий, чи добре взутий, а марець кусає за палець на холоді, буває, зуб на зуб не попадає на холоді так водиться: зуб з зубом не сходиться січень січе, а піч чубом трясе весна ледачого не любить весняний день рік годує хто спить весною - плаче зимою весна на квіти рясна, а хліба в осені позичає квітень - переплітень: ні зима, ні літо май - волам дай, а сам на піч тікай май - худобі дай, а сам на піч тікай мартове тепло - як мачушине добро на марець не виставляй палець прийшов марець - простяг ноги старець влітку й баба з печі злазить влітку й качка прачка два літа в році не буває літній день рік годує літо зиму годує прийшов Спас - пішло літо від нас прийшов Спас - готуй рукавиці про запас у серпні серпи гарячі, а вода холодна у червні на полі густо, а в коморі пусто хто влітку ледарює, той взимку голодує хто літом дармує, той зимою бідує хто літом співає, той зимою не танцює хто літом співає, той зимою плаче чого липень не доварить, того вересень не досмалить вересень - лінивець: руки в кишенях тримає восени й горобець багатий з листопада баба рада - тепла піч її відрада осінь на рябому коні їздить у жовтня сльози холодні світить Місяць, та не гріє, тільки в Бога дурно хліб їсть Сонце - батько, а Місяць - вітчим Місяць - пан, а зорі - почет більше спиш - менше грішиш гарним людям гарно спиться, гарним людям гарне сниться дурне спить - дурне снить яке спить, таке й снить день очі має, а ніч вуха з курми лягай, з півнями вставай куди ніч, туди й сон куняє, наче носом рибу вудить птахи ніч розкльовують хто звечора плаче, той зранку скаче гора має очі, а ліс - вуха поле має очі, а ліс - вуха вогонь і вода добре служать, та зле панують вогонь добре служить, та погано господарює погода - всім вигода, а сльота - всім гризота сокіл у небі літає, та здобич на землі шукає хвали море, а держися землі хто на землі сидить, той впасти не боїться тихо, хоч мак сій Бог має драбину - і на гору, і в долину вік ізвікувати - не в гостях побувати вік прожити - не зиму перетерпіти вік прожити - не поле перейти вік життя прожити - не поле перейти всього буває на віку: і по спині, й по боку життя - драбинка: то гора, то долинка життя прожити - не ложку облизати життя, як стерня, не пройдеш не вколовшись на віку горя - що моря, а радощів - і в ложку не збереш протягом віку всього трапляється чоловіку трапляється на віку варити борщ і в глеку вік пройшов - як батогом ляснув спішать літа - як вітер літа одні люди мруть, та іншим дорогу труть старі мруть, та нам дорогу труть, а ми сухарів насушимо та й собі рушимо хата - не церква, люди - не ангели хвали день увечері, а життя перед смертю був на коні й під конем не з однієї печі хліба скуштував пройшов і Крим, і Рим, і мідні труби пройшов крізь сито й решето відчувати, звідки вітер віє чути, звідки вітер віє віз ламається - чумак ума набирається сталь сталлю гострять за небитого сріблом платять, а за битого - золотом за одного битого двох небитих дають зуби стерти пуд солі з'їсти собаку з'їсти коли б знав, де впадеш, то б і соломи підстелив ніхто не знає, що кого чекає якби ж то знаття, що в кума кутя якби ж то знаття, яка в кума кутя не вчи орла літати, а солов'я співати не вчи орла літати, а рибу плавати не вчи кота сметану їсти не вчи попа службу правити не вчи ученого їсти хліба печеного не слід бабу научати - сама знає, кому дати я те знаю без попа, що в неділю свято не питай старого, а питай бувалого обпечешся на окропі, то й на холодну воду будеш дмухати обпечешся на молоці - будеш дмухати на воду Бог дає такий хрест, який ти годен нести Бог щирих любить, але долі не дає добре гулять та пить, коли доля не спить, а як спить, то не хочеться й жить дожидай долі, то не матимеш і льолі на Бога сподівайся, а роботи не цурайся на Бога надійся, а сам не куняй роби, небоже, то й Бог допоможе святі хлібом не нагодують долі конем не об'їдеш доля повертає, куди сама знає на ярмарку долі не купиш що має бути, того не обминути нема долі без солі не той сирота, що роду не знає, а той сирота, що долі не має хто має втопитися, того не повісять як Бог годить, то й мокре горить кому ведеться, тому й півень несеться кому ведеться, в того й півень несеться кому щастя, тому й доля як немає талану, то не буде й долі великій рибі - глибока вода орлиний клекіт з-під хмари чути як не дав Бог талану змалку, то не дасть і до останку молодість і мудрість на різних конях їздять хто не був молодий, той не був дурний молодість птахом літає, а зрілість за плугом ходить молодому й гріх легко носити на молоді плечі гріх не тисне стільки й світа, що в молоді літа болять старі кості за гріхи молодості дай Боже старим очі, а молодим розум молодість — дурість, старість — не радість молодість відходить — не прощається, а старість приходить — не вітається молодий кінь до бою, а старий до гною на дурняк і хлорка творожок пий, поки молодий, бо на старість — торба й кий молодий на службу, а старий на пораду молодість славна тілом, а старість ділом сила — в молодих, а правда — в старих старі кажуть на глум, а молодим треба брати на ум треба змолоду кості гризти, щоб на старість м'ясо їсти хто змолоду балує, той на старість старцює як молодість лінива, то старість плачлива чого замолоду навчишся, у старості як знайдеш що мале, що старе — один розум язик до Києва доведе що молодше, то й солодше, а що старе, те й тверде був кінь, та з'їздився доконала гнідка дорога нелегка горе старому вдома самому лелеко, лелеко, чи до осені далеко не всякий сивий кінь — старий